Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Пошук
-
«ЧОРНИЙ ПРИПС» Йосип Струцюк
-
«Что управляет тобой, кто направляет тебя…» Анастасія Афанасьєва
Что управляет тобой, кто направляет тебя, когда по дороге домойдумаешь о совершенном?Когда голова твоя – так высоко-высоко, над крышами и проводами, но недалеко от земли, как стебель какой-то, колышется шея?Кто вдруг хватает тебя перед входом в кино или дверью кафе,в какой-нибудь вечер,...
-
«Это мы, стоящие лицами к самим себе спинами к собственной памяти…» Анастасія Афанасьєва
Это мы, стоящие лицами к самим себе спинами к собственной памяти… это мы, замершие в неком жесте на полуслове вздрогнувшие от внезапной тишины прямо стоящие – это мы Каждый из нас в отдельности стоит лицом к собственному лицу стоит в смятении Кто это, думает каждый, неужели это я?...
-
«Я - это то, что я знаю о людях; я - то, как жизнь входит в меня…» Анастасія Афанасьєва
Я - это то, что я знаю о людях; я - то, как жизнь входит в меня.Я - этот маленький, дрожащий, сидящий на корточках, обхватив колени, с глазами на пол-лица.Я - это тело, как ни странно, это ощущение в области угла, где сходятся ребра.Ощущение тяжести, присутствия, пульсации, мерцания,...
-
«Я говорю о том, о чем не могу сказать…» Анастасія Афанасьєва
Я говорю о том, о чем не могу сказать:вот, на апрельскую зелень падает вода,поднимаю голову кверху, жмурюсь, чихаю от солнца,слепой дождь,зрячая трава,моя задранная голова.В течение суток, казалось бы, одна и та же весна.Отчего в разное время она по-разному прекрасна?Кольца дыма, летящие в...
-
«Я іду на Майдан…» Сергій Цушко
Я іду на Майдан, як уже йшов не раз, як ішли небайдужих мільйони. Сам собі дав я категоричний наказ влитись до бунтівної колони. Яіду на Майдан. Варіантів нема, з двох одно маєм ми вибирати: чи покори принизлива вічна тюрма, чи невічні лук´янівські...
-
«Я пам’ятатиму твоє обличчя» (уривок) Поліна Кулакова
Озеро знайшов швидко і легко. Дорога зайняла не більше десяти хвилин, хоч довелось переступати чималі калюжі і коров’ячі лайняки. Добре, що хоч взувся не у нові черевики. «Село… що ти хотів?» Він примостився на колоду зрубаної верби, що дуже зручно лежала край берега....
-
«Я раньше писал о смерти…» Анастасія Афанасьєва
Я раньше писал о смерти,Не будучи с ней знаком.Я не слышал ее безразличного дыхания в весеннем ветре,Не видел ее цветов, пробивающихся возле Канализационных люковВ самом конце марта две тысячи восьмого. Не видел ее людей, ходящих под руки По больничному двору,Ее беззаботных пациентов, Выходящих...
-
«Я хочу бути джазом і рок-н-ролом. Вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк». Інтерв’ю з книги. Василь Махно
Юрій Завадський: Ваша віра в поезію, її голод і її надмірності: відчуваєте, що Ваша робота як поета сьогодні набуває іншого змісту? Чи не змінилося Ваше бачення власного стилю, коли Ви увійшли в інший літературний контекст? Василь Махно: Дванадцять років тому, коли переді мною постав...
-
«– А давайте надамо німому слово, –». Зі збірки «Бордель для військових» Олег Короташ
+ + + – А давайте надамо німому слово, – промовив диктатор, плескаючи в пухкі долоньки і пишаючись власною великодушністю. – Але ж ми не просили німого до слова, – бурмотів Міністр оборони під час хвилини мовчання, зиркаючи на новесенький...
Останні події
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля